ЗАТВЕРДЖУЮ

                                        Директор Опорного навчального закладу

 «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

  с. Чорномин» Піщанської селищної ради

  Тульчинського району

  Вінницької області

                                         __________________         Р.М. Броль

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Опорного навчального закладу

«Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

с. Чорномин»  Піщанської селищної ради

Тульчинського району

Вінницької області

на 2021/2022 н.р.

       СХВАЛЕНО

                                                                                            педагогічною радою

                                                                                            від  28.09.2021р.                

                                                                                            протокол №  

Структура освітньої програми

Загальні положення освітньої програми. 2

Розділ 1. 7

Призначення школи  та засіб його реалізації 7

Розділ 2. 9

Опис «моделі» випускника школи. 9

Розділ 3. 11

Цілі та задачі освітнього процесу школи. 11

Розділ 4. 12

Навчальні плани та їх обґрунтування. 12

Розділ 5. 22

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми. 22

Розділ 6. 25

Структура навчального року. 25

Додатки. 26

Загальні положення освітньої програми

Метою опорного навчального закладу "Чорноминська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" , який дає повну загальну середню освіту,  є гармонійний розвиток, виховання і соціалізація особистості,  здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Освітня програма Опорного навчального закладу  «Заклад загальної середньої  освіти І-ІІІ ступенів с. Чорномин» Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:

• Розпорядження Кабінету міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»
• Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (від 19.04.2020, ст. 21)
• Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
• Постанови Кабінету міністрів України від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти»
• Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №538 від 07.08.2013 р.)
• Постанови Кабінету міністрів України від 15.08.2011. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 588 від 09.08.2017)
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
• Наказів МОН України від 08.10.2019 №1272, № 1273 «Про затвердження Типових освітніх програм 1-2 і 3-4 класів» («Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна .»)
• Наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 № 627»
• Наказу МОН України від 04.09.2018 № 968 «Про внесення зміни у таблицю 11 до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 693»
• Наказу МОН України від 10.06.2019 № 808 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 № 627»
• Наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»
• Наказу МОН України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти
• Наказу МОН України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року № 955 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти»
• Листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»
• Листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»
• Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти затвердженого Наказом МОЗ України від 25 вересня 2020 року № 2205

і інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства.

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової та базової загальної середньої освіти (далі - Державний стандарт).

 Освітня  програма школи визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів.

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Спрямованість освітньої програми направлена на

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти у закладі.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової й базової середньої освіти за інших умов.

     Повна загальна середня освіта опорного навчального закладу включає три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;
• повна середня освіта тривалістю два роки.

Гранична наповнюваність класів (1-4 – 24 учні; 5-11 – 30 учнів) та тривалість уроків встановлюються відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

Реалізація процесу навчання в школі здійснюється в ході 5-денного робочого тижня на уроках тривалістю в 1-х класах - 35 хвилин, в 2-4 класах - 40 хвилин, в 5-11 класах – 45 хвилин.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», від 21 лютого 2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» та від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Мовою навчання школи є українська.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Розділ 1

Призначення школи  та засіб його реалізації

Призначення школи полягає в наданні  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме

•        уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

•        надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

•        оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

•        надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Розділ 2

Опис «моделі» випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

•        випускник школи добре проінформована особистість;

•        прагне до самоосвіти та вдосконалення;

•        готовий до активної участі у суспільно-культурному житті  громади, держави;

•        є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

•        свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

•        мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник нашої школи - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Випускник старшої школи має достатні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує подальше успішне навчання; володіє англійською мовою; володіє культурою інтелектуальної діяльності; мислить креативно; знає і поважає культуру українського та інших народів України; є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені «моделлю» випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі  мікрорайону.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.

7. Проведення атестації та сертифікації педагогів.

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Навчальні плани та їх обґрунтування

Початкова освіта.

     Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. 

Загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей.

Загальний обсяг тижневого навчального навантаження для учнів:

- 1-го класу  складає 23 години

- 2-го класу  складає 25 годин

- 3-го класу  складає 26 годин

- 4-го класу  складає 26 годин.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані. Навчальний план початкової школи сформований відповідно типової освітньої програми, складеної під керівництвом Р. Б. Шияна  (для 1-2 класів відповідно наказу МОН України № 407 від 20.04.2018,  для 3-4 класів відповідно наказу МОН України № 1273 від 08.10.2019) і передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова (англійська)». Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети – «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» для 1 та 2 класу. Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я», «Фізична культура». Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

      У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

      При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі-35 хвилин, в 2-4 класах – 40 хвилин.

      Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

      Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

  Очікувані результати навчання здобувачів освіти

      Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання формують ключові компетентності учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття середньої освіти за інших умов.

 Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-творення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Базова  середня освіта

      Загальний обсяг тижневого навчального навантаження для учнів 5-9-х класів   складає:

для 5-го класу – 28,5 годин,

для 6-го класу – 31,5 годин,

для 7-го класу – 33,5 години,

для 8-го класу – 34 годин,

для 9-го класу – 35 години.   

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

        Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру IІ рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Навчальний план для школи ІІ ступеня складений відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 № 405.    

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

    Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

     Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти; 
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

  Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Використання навчальних програм. Відповідно Таблиці 18 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 р. № 405 «Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (затверджені наказом МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу в закладі  в 2021-2022 н.р. є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Форми організації освітнього процесу: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції,  квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок,   ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Учні,які здобули початкову освіту на 1 вересня 2021-2022 н.р.,розпочинають здобуття базової середньої освіти.

 

Повна середня освіта (профільна)

        Загальний обсяг тижневого навчального навантаження здобувачів повної середньої освіти для 10-го класу – 36 години, 11-го класу складає 34 години.

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, впроваджується у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2021 року. Використано другий варіант (таблиця 2,3) до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 р. № 408.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Вибірково-обов’язковими предметами в 2021-2022 н.р. обрані два предмети – «Інформатика» та «Технології» .

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані .

     Навчальний план зорієнтований на роботу закладу загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.

      Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

     Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Ключові компетентності: уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, які враховуються при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти;
• предмети за вибором
• роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

     Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти.  

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

 

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-формування компетентностей;

-розвитку компетентностей;

-перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-корекції основних компетентностей;

-комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми,   квести, інтерактивні уроки   інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ 5

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень досягнень учнів буде вивчатись шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи  у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проєктів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, що має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентності

• Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами
• Спілкування іноземними мовами
• Математична компетентність
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях
• Інформаційно-цифрова компетентність
• Уміння вчитися впродовж життя
• Ініціативність і підприємливість
• Соціальна і громадянська компетентності
• Обізнаність і самовираження у сфері культури
• Екологічна грамотність і здорове життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища; окремі предмети, надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти, предмети за вибором; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 5-11 класах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів середньої школи окрім уроку здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму.

         Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Розділ 6.

Структура навчального року

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

2021/2022 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2021 року та закінчується не пізніше 1 липня 2022 року. Орієнтовна структура навчального року: І семестр – з 01.09.2020 по 25.12.2020; ІІ семестр – з 11.01.2021 по 06.06.2022.

Впродовж навчального року проводяться канікули:

осінні - з 25.10. 2021 по 31.10.2021.

зимові - з 27.12.2021 по 09.01.2022

весняні - з 21. 03.2022 по 27.03.2022

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» -  06 червня 2022 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

     При необхідності, що викликана карантинними обмеженннями, погодними умовами, тощо, до структури навчального року можуть вноситись корективи. 

      Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації у початковій, основній та старшій школі.

     Державна підсумкова атестація проводиться відповідно до нормативних вимог Міністерства освіти і науки України.

     Документи здобувачам освіти вручатимуться у терміни, встановлені Міністерством освіти і науки України.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя.

Додатки

Додаток 1,

складений відповідно до Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання Державного стандарту початкової освіти (Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти») й Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна для 1-2 класів (Наказ МОН України від 08.10.2019 №1272 ) й для 3-4 класів (Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 1 - 4 класів (НУШ)

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах				Разом
	1	2	3	4
Українська мова	5	5	5	5	20
Іноземна мова (англійська)	2	3	3	3	12
Математика	3	3	4	4	14
Я досліджую світ:	7	8	7	7	29
- мовно-літературна освітня галузь	2	2	2	2	8
- математична галузь	1	1	1	1
- технологічна галузь	1	1	1	1	4
- інформатична	-	1	-	-	1
- природнича галузь	2	2	2	2	8
- соціальна , здоровʹязбережна галузь	0,5	0,5	0,5	0,5	2
- громадянська та історична галузь	0,5	0,5	0,5	0,5	2
Інформатика	-	-	1	1	2
Образотворче мистецтво	1	1	1	1	4
Музичне мистецтво	1	1	1	1	4
Фізична культура *	3	3	3	3	12
Усього	19+3	21+3	22+3	22+3	88+12
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять : Факультативний курс «Хореографія»	1	1	1	1	4
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня	20	22	23	23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)	23	25	26	26	100

* - години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів

Додаток 2,

складений відповідно до таблиці 1 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405)                                            

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 5-9 класів

Освітні галузі	Навчальні предмети	К-сть годин на тиждень у класах
		5	6	7	8	9
Мови і літератури	Українська мова	3,5	3,5	2,5	2	2
	Українська література	2	2	2	2	2
	Іноземна мова(англ.)	3	3	3	3	3
	Зарубіжна література	2	2	2	2	2
Суспільство -знавство	Історія України	1	1	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	-	1	1	1	1
	Правознавсто	-	-	-	-	1
Мистецтво	Музичне мистецтво	1	1	1	-	-
	Образотворче мистецтво	1	1	1	-	-
	Мистецтво	-	-	-	1	1
Математика	Математика	4	4	-	-	-
	Алгебра	-	-	2	2	2
	Геометрія			2	2	2
Природознавство	Природознавство	2	-	-	-	-
	Біологія	-	2	2	2	2
	Географія	-	2	2	2	1,5
	Фізика	-	-	2	2	3
	Хімія	-	-	1,5	2	2
Технології	Трудове навчання	2	2	1	1	1
	Інформатика	1	1	1	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1	1	1
	Фізична культура*	3	3	3	3	3
Разом		23,5+3	26,5+3	28+3	28,5+3	30+3
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації: Факультатив «Хореографія» Факультатив з математики Факультатив з фізики		1 1	1 1	1 1 0,5	1 1 0,5	1 1
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31	33	33	33
Всього		28,5	31,5	33,5	34	35

* - години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів

Додаток 3,

складений відповідно до таблиці 2 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІI ступеня(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.  № 408)                                         

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
	10	11
Українська мова	2	2+1
Українська література	2	2
Іноземна мова(англійська)	2	2
Зарубіжна  література	1	1
Історія України	1,5	1,5
Всесвітня історія	1	1
Громадянська освіта	2	0
Математика	3+1	3+1
Біологія	1	1,5
Екологія	1	0,5
Географія	1,5	1
Фізика і астрономія	3	4
Хімія	1,5	2
Фізична культура*	3	3
Захист України	1,5	1,5
Інформатика	2	2
Технології	1	1
Разом	31	31
Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів	4	2
Факультатив з  фізики	1
Курс за вибором «Захисти себе від ВІЛ»	1
Факультатив «Хореографія»	1	1
Факультатив з трудового навчання	1	1
Гранично допустиме навантаження на учня	33	33
Всього	35	33

* - години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів

Додаток 4

затверджено наказом директора від 01.09.2022 № ,

підстава: рішення gедагогічної ради закладу освіти від 28.08.2022, Протокол №

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Опорного навчального закладу 

«Заклад загальної середньої  освіти І-ІІІ ступенів с. Чорномин» Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області

1. Загальні положення

1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю функціонування Опорногонавчального закладу  «Заклад загальної середньої  освіти І-ІІІ ступенів с. Чорномин» ( далі опорного закладу). Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в опорному закладі розроблено на підставі статті 41 ч. 2 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• Визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти.
• Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.
• Щорічне оцінювання здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників школи та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному сайті опорного закладу.
• Забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
• Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
• Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.
• Забезпечення публічності інформації про освітні програми.
• Забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників школи і здобувачів освіти.

1.3. Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

         Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

- контроль освітньої діяльності у школі.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти у школі спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.

2. Принципи та процедури забезпечення якості освітньої діяльності.

2.1. Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах:

- урахуванні вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти;

- компетентнісному підході до формування мети, змісту та результатів навчання;

- практичній спрямованості освітнього процесу;

- сприянні системи внутрішнього моніторингу підвищенню якості освіти в закладі;

- активній участі усіх працівників у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

2.2. Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

3. Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

3.1. Освітня програма розробляється адміністрацією школи з метою надання якісних освітніх послуг, потреб учасників освітнього процесу та можливостей школи, погоджується педагогічною радою та затверджується директором закладу загальної середньої освіти.

3.2. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах школи.

3.3. На підставі Типових освітніх програм школа розробляє навчальний план. Освітню програму школи та робочі навчальні плани на поточний навчальний рік.

         Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

4. Оцінювання здобувачів освіти.

4.1. Школа регулярно контролює й оцінює показники, що пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяють оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

         Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової  освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності, що окреслені у чинних Державних стандартах початкової, базової та повної середньої освіти.

4.2. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

         При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати,  класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

         Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

         Знання є складовою умінь учнів діяти.

         Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

         Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

         Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.  Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

         У період впровадження Концепції Нової української школи набуває значення й актуальності використання формувального оцінювання.

         Формувальне оцінювання має на меті:

• підтримати навчальний розвиток дітей;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

         Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.4.3. З метою неперервного відстеження результатів освітнього процесу, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів:

- Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти опорного закладу (Додаток 1);

- Положення про Державну підсумкову атестацію;

- затверджених МОН України критеріїв оцінювання здобувачів освіти у школах І-ІІІ ступенів;

- методичних рекомендацій МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;

- інших інструктивно-методичних та розпорядчих документів у сфері повної загальної середньої освіти

4.4. Система оцінювання включає поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти.

4.5. Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

         Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Заходи, спрямовані на вдосконалення фахової майстерності педагогічних працівників.

5.1. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи є вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей вчителів.

5.2 Школа забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 та рішення педагогічної ради школи.

5.3. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами: курси, семінари, семінари – практикуми, тренінги, конференції, вебінари, « круглі столи» - за вибором педагогічних працівників.

5.4. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічних працівників у школі передбачено:

- залучення всіх педпрацівників школи до участі в шкільних педагогічних об’єднаннях (педраді, методичних об’єднаннях, динамічних та творчих групах вчителів);

- сприяння педпрацівникам школи в їх участі в роботі педагогічних об’єднань району, міста області, то що;

- своєчасне проведення атестації педагогічних працівників;

- організація наставництва, педагогічної інтернатури (за потреби)

6. Моніторинг якості освітньої діяльності педагогічних працівників

6.1. Оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників здійснюється в процесі атестації та  забезпечує об’єктивний аналіз її якості та активізації професійної діяльності.

6.2. Оцінювання педагогічних працівників здійснюється шляхом аналізу виконання ними посадових обов’язків та індивідуальної участі в освітньому процесі.

6.3. Оцінювання освітньої діяльності педпрацівників включає кваліфікаційні показники їх навчальної, виховної, організаційної та науково-методичної діяльності.

         Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників опорного закладу є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності їх учнів.

6.4. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

7.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям  адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

7.2. Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

7.3. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

- визначення відповідності займаній посаді;

- стимулювання їх професійного та посадового зростання.

8. Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

8.1. Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та створення комфортних умов для здобувачів загальної середньої освіти в опорному закладі повинно відповідати основним санітарно-технічним вимогам.

8.2. Усі приміщення повинні використовуватися упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуватися в належному стані.

8.3.Навчальні кабінети – це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам. Кількість навчальних приміщень повинна забезпечувати навчання учнів в одну зміну.

8.4. Матеріально – технічна база повинна відповідати вимогам щодо реалізації освітнього процесу.

8.5. Завданням для закладу освіти є створення умов для доступу до Інтернету.

8.6. Освітній процес вимагає забезпечення навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях.

8.7. Органи учнівського самоврядування, шкільні педагогічні об’єднання мають право виходить із пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та брати участь у громадській діяльності закладу.

9. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

9.1. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це

програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

-шкільний сайт;

-електрона система звітності;

-електронна база даних учнів школи;

-електронна база даних педагогічних працівників;

-електронні книги наказів, протоколів педрад.

9.2. Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків.

10. Забезпечення публічності інформації про діяльність школи.

10.1. Публічність інформації про діяльність опорного закладу забезпечується відповідно до вимог Законів України «Про освіту» та «Про повну середню освіту».

 10.2. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

-Статут закладу освіти;

-структура та органи управління закладу освіти;

-кадровий склад закладу освіти;

-освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

-територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

- наявність вільних місць в класах.

-мова освітнього процесу;

-наявність вакантних посад;

-матеріально – технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

-результати моніторингу якості освіти;

-річний звіт про діяльність закладу;

статут закладу освіти;

- загальні правила для учнів школи;

- освітні проекти, методичний досвід;

- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

11. Моніторинг якості освіти.

11.1. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти, встановлення  відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

         Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

11.2. Завдання моніторингу.

• Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
• Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
• Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
• Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
• Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

11.3. Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів: здобувач освіти, учитель, класний керівник, батьки і громадськість та ін. Суб’єктами моніторингу виступають: моніторингова група, адміністрація закладу, органи управління освітою (різних рівнів).

11.4. Основними формами та показниками моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, відвідування уроків, факультативних занять тощо;

- аналіз рівня успішності, кількості призерів та переможців всіх етапів Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів – захисту робіт МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, аналіз результативності працевлаштування випускників школи;

11.5. Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення  рівних  умов  для  всіх  учасників  освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

11.6. Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

11.7. Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах.

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

11.8. Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.

2. Контингент здобувачів освіти.

3. Психолого-соціологічний моніторинг.

4. Здобувачі освіти. Результати навчання.

5. Педагогічна діяльність.

6. Управління закладом освіти.

7. Освітнє середовище.

8. Медичний моніторинг.

9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

10. Формування іміджу сучасного закладу освіти.

         Внутрішня система забезпечення школою якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

12. Забезпечення академічної доброчесності.

12.1. Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами загальної середньої освіти. Особи, які навчаються у школі, зі свого боку зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня результатів навчання.

12.2. Адміністрація школи визначає основні принципи та механізми забезпечення академічної доброчесності відповідно до шкільного «Положення про академічну доброчесність».

13. Прикінцеві положення.

         Положення погоджується педагогічною радою закладу і вводиться в дію наказом директора школи.

Додаток 5

затверджено наказом директора від 01.09.2022 №  ,

підстава: рішення Педагогічної ради закладу освіти від 28.08.2022, Протокол №

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу

Опорного навчального закладу 

«Заклад загальної середньої  освіти І-ІІІ ступенів с. Чорномин» Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області

1. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність Опорного навчального закладу   «Заклад загальної середньої  освіти І-ІІІ ступенів с. Чорномин» Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (далі -Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним  актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу закладу освіти.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України

 2. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності 

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

• Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
• Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.
• Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
• Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
• Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
• Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.
• Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
• Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
• Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

 2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
• утвердження позитивного іміджу школи, примноження її традицій;
• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
• запобігання корупції, хабарництву;
• збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази школи;
• дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання  норм про авторські права;
• надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
• невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2.здобувачами освіти шляхом:

• самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. педагогічними працівниками шляхом:

• надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;
• обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та  колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
• незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;
• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
• об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;
• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення. 

3. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку школи.

3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті школи.

3.3.Адміністрація школи:

3.3.1. Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок  (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.3.2. Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та  рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування).

3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження  списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми)  з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення школи.

Порушення академічної доброчесності	Суб’єкти порушення	Обставини та умови  порушення академічної доброчесності	Наслідки  і форма відповідальності	Орган / посадова особа, який приймає рішення про призначення виду відповідальності
Списування	Здобувачі освіти	- самостійні роботи; - контрольні роботи; - контрольні зрізи знань; - річне оцінювання (для  екстернів) - моніторинги якості знань	Повторне письмове проходження оцінювання термін -1 тиждень або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми	Учителі-предметники
		-державна підсумкова атестація; - річне оцінювання (для  екстернів)	Повторне проходження оцінювання  за графіком проведення  ДПА у школі Не зарахування  результатів	Атестаційна комісія державної підсумкової атестації
		-І етап( шкільний) Всеукраїнських  учнівських олімпіад, конкурсів;	Робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших  олімпіадах, конкурсах	Оргкомітет, журі
Необ’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів	Педагогічні працівники	Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання -усні відповіді; -домашні роботи; -контрольні роботи; -лабораторні та практичні роботи; -ДПА;-тематичне оцінювання; - моніторинги; -олімпіадні та конкурсні роботи	Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти  систематичних порушень враховуються  при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних  звань	Адміністрація школи, атестаційні  комісії усіх рівнів
Обман: Фальсифікація	Педагогічні працівники як автори	Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками: -методичні рекомендації; -навчальний посібник; -навчально-методичний посібник -наочний посібник; -практичний посібник; -навчальний наочний посібник; -збірка; -методична збірка -методичний вісник; -стаття; -методична розробка	У випадку встановлення порушень такого порядку: А) спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії Б) в разі встановлення в атестаційний період  фактів списування здобувачами під час контрольних зрізів знань, фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності позбавлення педагогічного працівника І,ІІ кв.кат.	Педагогічна та методичні  ради школи, атестаційні комісії школи
Фабрикація
Плагіат

5. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісія з питань академічної доброчесності  та етики педагогічних працівників – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади (за згодою).

5.2.1. Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

5.2.2. Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

5.2.3. Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

5.2.4. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

5.2.5. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

5.2.6. Термін повноважень Комісії – 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія має такі повноваження:

• Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.
• Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи.
• Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.
• Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора школи для подальшого реагування.

5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

6. Прикінцеві положення

6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи та вводяться в дію наказом директора школи.