Структура та органи управління школою

4. УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

4.1. Безпосереднє керівництво опорним закладом здійснює директор. Директором може бути громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки.

Директор опорного закладу загальної призначається на посаду засновником і звільняється з посади за рішенням Засновника, згідно визначеного ним Порядку.

4.2. Директор опорного закладу :

здійснює керівництво педагогічним та технічним колективами, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;

організовує навчально-виховний процес;

забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, рівнем досягнення учнів у навчанні;

відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;

забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки;

підтримує ініціативу щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

забезпечує права учнів на захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками, теплицею;

контролює організацію харчування та медичного обслуговування учнів;

здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов’язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність;

розпоряджається у встановленому порядку шкільним майном та коштами;

видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;

за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку і посадові обов’язки працівників опорного закладу;

створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;

контролює відповідність застосованих форм, методів і за­собів розвитку, виховання і навчання дітей їх віковим, пси­хофізіологічним особливостям, здібностям і потребам;

організовує різні форми співпраці з батьками або особа­ми, які їх замінюють;

несе відповідальність за свою діяльність перед учнями батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами, засновником, місцевими органами державної виконавчої влади тощо. 

4.3. Обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається на підставі законодавства директором  опорного закладу і затверджується відповідним органом управління освітою.

Обсяг педагогічного навантаження може бути менше тарифної ставки (посадового окладу) лише за письмовою згодою педагогічного працівника.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням законодавства про працю.

4.4. В опорному закладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган – педагогічна рада.

Головою педагогічної ради є директор опорного закладу.

4.5. Педагогічна рада розглядає питання:

удосконалення  методичного забезпечення навчально-виховного процесу, планування та режиму роботи школи;

переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за досягнення у навчанні;

підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки та передового педагогічного досвіду;

морального та матеріального заохочення учнів та працівників школи.

4.6. Робота педагогічної ради планується у довільній формі відповідно до потреб опорного закладу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менша чотирьох разів на рік.

Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд актуальні питання навчально-виховного процесу.

4.7. Вищим органом громадського самоврядування опорного закладу є загальні збори колективу, що скликаються не менш одного разу на рік.

Делегати загальних зборів з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:

працівників опорного закладу – зборами трудового колективу;

учнів школи ІІ-ІІІ ступенів – класними зборами;

батьків, представників громадськості – класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів. Визначається така кількість делегатів:

від працівників опорного закладу – 35%, учнів – 30%, батьків та представників громадськості –  35%.

Термін їх повноважень становить – 3 роки.

Загальні збори правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.

Право скликати збори мають голова ради опорного закладу, учасники зборів, якщо за це висловилось не менше третини їх загальної кількості, директор опорного закладу, засновник.

Загальні збори:

обирають раду опорного закладу і голову, встановляють термін їх повноважень;

заслуховують звіт директора і голови ради опорного закладу;

розглядають питання навчально-виховної, методичної і фінансово-господарської діяльності школи;

затверджують основні напрями вдосконалення навчально-виховного процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності опорного закладу;

приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників.  

4.8. У період між загальними зборами діє рада опорного закладу.

4.8.1. Метою діяльності ради є:

сприяння демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу;

об’єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку опорного закладу та удосконалення навчально-виховного процесу;

формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління школою;

розширення колегіальних форм управління опорного закладу;

підвищення ролі громадськості у вирішенні питань пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу.

4.8.2. Основними завданнями ради є:

підвищення ефективності навчально-виховного процесу у взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;

визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку опорного закладу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню навчально-виховного процесу;

формування навичок здорового способу життя;

створення належного педагогічного клімату в опорному закладі;

сприяння духовному, фізичному розвитку учнів та набуття ними соціального досвіду;

підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і дослідно-експериментальної роботи педагогів;

сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів;

підтримка громадських – ініціатив щодо створення належних умов вдосконалення процесу навчання та виховання учнів;

ініціювання дій, що сприяли неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов'язковості загальної середньою освіти;

стимулювання морального та матеріального заохочення учнів, сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;

зміцнення партнерських зв’язків між родинами учнів та опорного закладу з метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу.

4.8.3. До ради обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів, батьків та громадськості. Представництво в раді і загальна її чисельність визначається загальними зборами опорного закладу.

Рішення про дострокове припинення робити члена ради з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами.

На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.

4.8.4. Рада опорного закладу діє на засадах:

пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

дотримання вимог законодавства України;

колегіальності ухвалення рішень;

добровільності і рівноправності членства, гласності.

Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами.

Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бути не меншою чотирьох разів на рік.

Засідання ради може скликатися головою або з ініціативи директора школи, власника, а також членами ради.

Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів.

У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.

Рішення ради, що не суперечить чинному законодавству та Статуту опорного закладу, доводяться в 7-ми денний термін до відома педагогічного колективу, учнів, батьків, або осіб, які їх замінюють, та громадськості.

У разі незгоди адміністрації опорного закладу з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання.

До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету опорного закладу.

4.8.5. Очолює раду опорного закладу голова, який обирається із складу ради.

Голова ради може бути членом педагогічної ради.

Головою ради не можуть бути директор та його заступники.

Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямків роботи. Склад комісії і зміст їх роботи визначаються радою.

Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності опорного закладу, пов’язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.

4.8.6. Рада опорного закладу:

організовує виконання рішень загальних зборів;

вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

спільно з адміністрацією розглядає та затверджує план роботи опорного закладу та здійснює контроль за його виконанням;

разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту опорного закладу;

затверджує режим роботи опорного закладу;

сприяє формуванню мережі класів опорного закладу,  обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

приймає рішення спільно з педагогічною радою про нагородження учнів похвальними листами "За високі досягнення у навчанні" та похвальними грамотами «За високі досягнення у вивченні окремих предметів»;

разом з педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливість, потреби учнів, а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;

погоджує навчальний план на кожний навчальний рік;

заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступника з питань навчально-виховної роботи;

виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо  поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями;

виступає ініціатором проведення добродійних акцій;

вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального, матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;

сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями;

розподіляє і  контролює  кошти фонду загального обов'язкового навчання,  приймає рішення про надання матеріальної допомоги учням;

розглядає питання родинного виховання;

бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають в несприятливих соціально-економічних умовах;

сприяє педагогічній освіті батьків;

сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;

розглядає питання здобуття обов’язкової загальної середньої освіти учнями;

організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з питань роботи опорного закладу;

вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників, навчально-виховного процесу;

може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямків роботи;

Склад комісії та зміст їх роботи визначається радою.

4.9. При опорному закладі за рішенням загальних зборів може створюватися і діяти піклувальна рада, батьківський комітет.

4.10. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загально-середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучання широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.

4.10.1. Основними завданнями піклувальної ради є:

сприяння виконанню законодавства України щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти;

співпраця з органами виконавчої влади, організаціям, підприємствами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання й виховання учнів в опорному закладі

зміцнення навчально-виробничої, матеріально-технічної, культурно-спортивної бази;

організація змістовного дозвілля та оздоровлення учнів, педагогічних працівників;

вироблення рекомендацій щодо раціонального використання фонду загальнообов'язкового навчання;

запобігання дитячої бездоглядності;

сприяння працевлаштуванню випускників опорного закладу;              

стимулювання творчої праці педагогічних працівників та  учнів;

всебічне зміцнення зв’язків між родинами учнів та опорним закладом.

4.10.2. Піклувальна рада формується у складі 7 осіб з представників місце­вих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, окремих громадян, у тому числі іноземних.

    Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах опорного закладу шляхом голосування простою більшістю голосів.

    Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах. Не допускається втручання членів піклувальної ради в навчально-виховний процес без згоди керівника опорного закладу.

    У випадках, коли хтось із членів піклувальної  ради вибуває  на загальних зборах на його місце обирається інша особа.

4.10.3. Піклувальна рада діє на засадах:  

    пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

    дотримання вимог законодавства України;

    самоврядування;

    колегіальності ухвалення рішень;

    добровільності і рівноправності членства;

    гласності.

Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість за­сідань визначається їх доцільністю, але, як правило, менше ніж чотири рази на рік. Позачергові засідання можуть приводитись також на вимогу третини і більше їх членів.

Засідання піклувальної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів.

Піклувальна рада інформує про свою діяльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через спеціальні стенди тощо.

Рішення піклувальної ради в 7-денний термін доводиться до відома колективу опорного закладу, батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами піклувальної ради

4.10.4. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради.

З числа членів піклувальної ради також обираються заступник та секретар.

Голова піклувальної ради:

скликає і координує роботу піклувальної ради;

готує і проводить засідання, затверджує рішення піклувальної ради;

визначає функції заступника, секретаря та інших членів;

представляє піклувальну раду в установах, підприємствах та організаціях з питань, віднесених до її повноважень.

Голова піклувальної ради має право делегувати свої повноваження членам піклувальної ради.

4.10.5. Піклувальна рада має право:

вносити на розгляд органів виконавчої влади, директора, загальних зборів, пропозицій щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, культурно-спортивної бази опорного закладу;

залучати додаткові джерела фінансування  опорного закладу;

вживати заходи до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази;

стимулювати творчу працю педагогічних працівників, учнів;

брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосується роботи, з метою сприяння їх вирішенню у встановленому порядку;

створювати комісії, ініціативи і групи, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу, батьки або особи, які їх замінюють, представники учнівського самоврядування.

4.11. В опорному закладі  можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного законодавства України.

5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА

5.1. Матеріально-технічна база  опорного закладу  включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, інші матеріальні цінності, які є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ Піщанського району і передані опорному закладу в оперативне управління.

5.2. Опорний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

5.3. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна Опорного закладу проводиться за рішенням органу управління майном. Збитки, завдані опорному закладу внаслідок порушення її майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавс­тва.

5.4. Для забезпечення навчально-виховного процесу база опорного закладу складається із навчальних кабінетів, майстерень,  актового залу, бібліотеки, комп'ютерних кабінетів, їдальні, кабінету медичної сестри, приміщення для технічного персоналу, тощо.

5.5. Опорний заклад має земельну ділянку,  де розміщуються спортивний та географічний майданчики, зона відпочинку, господарські будівлі, зелені насадження  тощо.

6.   ФІНАНСОВО - ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

6.1. Фінансово-господарська діяльність опорного закладу здійснюється на основі його кошторису. Кошторис та загальна чисельність працівників опорного закладу затверджуються головним розпорядником коштів.

6.2. Джерелами формування кошторису опорного закладу є:

  кошти  районного бюджету у розмірі, передбаченому державними нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчен­ня предметів в обсязі Державних стандартів освіти:

кошти, отримані за надання платних послуг;

доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, від зда­чі в оренду приміщень, споруд, обладнання;

кошти батьків або осіб, що їх замінюють;

благодійні внески фізичних та юридичних осіб.

6.3. Опорний заклад має право на придбання та оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових  умов колективу.

6.4. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в опорному закладі визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади.

6.5. Звітність про діяльність опорного закладу встановлюється відповідно до законодавства.

7. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

7.1.  Опорний заклад за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних надходжень має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

7.2. Опорний заклад має право відповідно до чинного законодавства укладати угоди про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями інших країн.

8. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

8.1. Державний контроль за діяльністю опорного закладу здійснюється з метою забезпе­чення реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти.

8.2. Державний контроль здійснюють Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція навчальних закладів та відділ освіти Піщанської районної державної адміністрації.

8.3. Основною формою державного контролю за діяльністю опорного закладу є атестація, що проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

8.4. У період між атестацією проводяться перевірки опорного закладу з питань пов’язаних з її навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше  одного-двох разів на рік. Перевірки з питань, не пов’язаних з навчально-виховною діяльністю, проводяться  Засновником відповідно до законодавства.

9. РЕОРГАНІЗАЦІЯ АБО ЛІКВІДАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

9.1. Рішення про реорганізацію або ліквідацію Опорного закладу приймає засновник.

Реорганізація опорного закладу  відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, пониження чи підвищення ступеня.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського суду – ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління опорного закладу.

9.2. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно опорного закладу, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновнику.

9.3. У випадку реорганізації права та зобов’язання опорного закладу переходять до правонаступників відповідно до чинного законодавства або визначених навчальних закладів.